Відділ освіти, молоді та спорту Городнянської Районної Державної Адміністрації

Тези переможців ІІ (обласного) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

2017-2018 навчальний рік

РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ГОРОДНЯНЩИНИ

(КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) (диплом ІІ ступеня)

          Давиденко Дарія Андріївна

Чернігівське територіальне відділення МАН України

Городнянська ЗОШ I – III  ступенів № 2 Городнянської районної ради Чернігівської області

учениця 11 -А класу

місто Городня

Приходько Олена Петрівна, учитель української мови та літератури Городнянська ЗОШ I – III ступенів № 2 Городнянської районної ради Чернігівської області, учитель вищої категорії.

ТЕЗИ

Розвиток української освіти відзначається пошуком нових шляхів створення ефективних освітніх систем. Чернігівщина має досвід розвитку початкової освіти, успішного функціонування чоловічих та жіночих гімназій, що вирізнялися належним рівнем матеріально-технічного, навчального, кадрового забезпечення. Так у місті Городня функціонували чоловіча та жіноча гімназії.

У сучасних умовах реформування шкільної освіти, на нашу думку, можуть використовуватися найкращі здобутки та надбання шкільної практики минулого.

Наукову роботу присвячено висвітленню розвитку шкільної освіти Городнянщини в кінці ХІХ - на початку XX століття.

Мета дослідження: розкрити зміст та особливості розвитку шкільної освіти Городнянщини в кінці ХІХ – початку XX століття й актуалізувати виявлений досвід у сучасних умовах.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

1. Проаналізувати стан наукової розробки теми, джерельну базу дослідження, конкретизувати передумови розвитку шкільної освіти в регіоні.

2. Визначити тенденції розвитку початкової освіти в означений період.

3. Охарактеризувати освітній процес у гімназіях міста та порівняти зміст освіти в них.

4. Актуалізувати виявлений досвід у сучасних умовах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше цілісно проаналізовано становлення й розвиток шкільної освіти впродовж кінця ХІХ – початку ХХ століття в Городнянському повіті, визначено особливості її розвитку; охарактеризовано освітній процес у досліджуваних навчальних закладах міста та виявлено відмінності у змісті навчання в них, окреслено шляхи актуалізації виявленого досвіду в умовах сучасної школи (належне державне фінансування закладів, впровадження профільного навчання, організації позаурочних форм навчання та виховання,  зміцнення зв’язків з громадськістю тощо).




"Вплив державної влади на становище церков в історії

міста Городні Чернігівської області" (диплом ІІІ ступеня)

Лукашенко Лілія Артемівна,

Чернігівське територіальне відділення МАН України,

Городнянська районна гімназія, 10 -А клас,

м. Городня,

науковий керівник

Лепень Володимир Федорович, учитель історії

Тези

  1. Розбудова церков та створення православних парафій м.Городні відбувалися як прояв звичаїв та традицій українського народу.
  2. Російська  імперська влада впродовж свого панування  перетворила  церкви  на частину  державного механізму. Нею охоронявся церковний  порядок, при цьому встановлювався жорсткий контроль за духівництвом.
  3. Боротьба радянської влади з релігією носила системний характер. Наслідком стало знищення усіх православних храм в м.Городні.
  4. В період тимчасової окупації(1941-1943) нацисти намагалися поставити церкву на службу ІІІ Рейху, що завершилося крахом через патріотичні настрої прихожан.
  5. З посиленням антирелігійної боротьби в 50-60-ті рр.  ХХ ст.  політика місцевих органів радянської влади була спрямована на остаточне знищення церковної громади в м.Городні.
  6. Для самодостатнього існування та плідної взаємодії з Церквою державна влада повинна неухильно дотримуватися політики відокремлення церкви від держави.



«Історія городнянських кахель» (диплом ІІ ступеня)

Автор: Андрійшина Анастасія Володимирівна

Чернігівське територіальне відділення МАН України

Городнянська районна гімназія, 10 – А клас

м. Городня Чернігівської області

Науковий керівник: Цимбаліст Тетяна Сергіївна, учитель художньої культури

Городнянської районної гімназії

Тези

Актуальність. Визначним явищем в історії українського мистецтва є виготовлення кахель. Кахлі – це керамічні вироби, які служать конструктивно-декоративним матеріалом для оздоблення печей. Кахельне виробництво на Городнянщині залишається однією з маловідомих тем в історії рідного краю. Тому актуальність дослідження полягає в тому, щоб аргументовано, із залученням історичних, архівних та літературних джерел, іконографічного матеріалу, фактологічного вивчення творів кахлярства поглибити розуміння кахель і кахляної печі в українській народній творчості як комплексного мистецького явища.

Мета дослідницької роботи: комплексне дослідження городнянських кахель як своєрідного мистецького явища в національній культурі.

Завдання. Висвітлити витоки та історичний шлях розвитку кахлярства на Городнянщині, простежити еволюцію форм, технологічний та стилістичний розвиток городнянських кахель, скласти їхню типологію, визначити їхні художньо-композиційні особливості, визначити  вплив привізних виробів на кахельне мистецтво Городнянщини, розкрити своєрідність ансамблю кахляної печі в системі народного житла, виховувати інтерес до культурного минулого рідного краю.

Висновки. Отже, українські кахлі відігравали помітну роль в українській художній культурі і стали важливим мистецьким надбанням та невід’ємною складовою національної культурної спадщини. Провідним осередком, де виготовляли кахлі протягом XVІІI – XІX ст., була Городнянщина. Особливості розвитку кахлярства на Городнянщині були зумовлені, такими  факторами, як значні поклади глини, соціальний склад населення, особисті смаки замовників, місцеві мистецькі традиції, природні, побутові та культурогенні умови.




2016-2017 навчальний рік

ЕТИМОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ОЙКОНІМІВ ГОРОДНЯНЩИНИ (диплом ІІІ ступеня)

Комзол Богдана Сергіївна, учениця 11 класу Городнянської районної гімназії Городнянської районної ради

Актуальність. Етимологія назв населених пунктів цікавить науковців, краєзнавців дуже давно. Правильно пояснити той чи інший ойконім, розкрити його смислове значення й походження – означає отримати важливу інформацію про минуле свого краю: його природні умови, економіку, етнічний склад населення, історичні події.

З’ясування внутрішньої форми й походження онімів є важливим чинником розуміння генетичних зв’язків і контактів споріднених і неспоріднених мов.

Мета. Прокласифікувати ойконіми Городнянського району з точки зору їхньої етимології.

Висновки. У роботі зроблено етимологічний аналіз 77 власних назв сіл, хуторів Городнянщини та міста Городні й прокласифікавано за власним принципом.

31,2% ойконімів утворені від антропонімів; 26,0%  ̶  утворені від гідронімів; 10,4%  ̶  утворені від оронімів; 10,4%  ̶  від біонімів; 5,2% населених пунктів свідчать про давні ремесла жителів району; 3,9%  ̶  вказують на типи поселень; 3,9%  ̶  розкривають стан душі людини або змальовують риси характеру українців; 2,6%  ̶  це ойконіми, етимологію яких можна пов’язувати з теонімами.

Науковий керівник: Шоман Наталія Федорівна, учитель української мови та літератури Городнянської районної гімназії Городнянської районної ради




ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРИШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ ГОРОДНЯНСЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТ. № 2 (диплом ІІІ ступеня)

Пірак Олена Сергіївна, учениця 10  класу Городнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Городнянської районної ради

Актуальність теми. Промислові підприємства, збільшення транспорту в містах негативно впливають на умови проживання людини: відбувається забруднення повітря, ґрунту, води, збільшується шумовий фон, зростають стресові навантаження. Усе це негативно впливає на стан здоров’я міського населення, значна частина якого школярі. Знати, в яких умовах вони живуть і навчаються, дуже важливо.

Мета роботи –  з’ясувати екологічний стан території Городнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 та знайти реальні шляхи для його покращення.

Завдання роботи: з’ясувати правильність планування території навчального закладу; дослідити, які екологічні чинники негативно впливають на стан території; з’ясувати роль озеленення території у поліпшенні стану довкілля; внести пропозиції щодо шляхів поліпшення екологічної ситуації та збереження здоров’я школярів і працівників школи.

Висновки. Розташування школи відповідає майже всім санітарно-гігієнічним нормам; проїжджа частина, що знаходиться поблизу школи, впливає на забруднення повітря. Найбільша кількість автомобілів рухається в ранковий та денний час, коли учні знаходяться в школі; у весняно-літній період завдяки зеленим насадженням, загазованість повітря на пришкільній території значно менша, ніж біля самої дороги зелені насадження захищають не тільки від хімічного забруднення, але й від шуму.

Науковий керівник: Надточій Наталія Іванівна, учитель біології Городнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Городнянської районної ради, керівник гуртка ОКПНЗ «Чернігівська МАН учнівської молоді»